Звіт про проведення Х Міжнародної конференції «Молодь та олімпійський рух»

24-25 травня 2017 року в Національному університеті фізичного виховання і спорту України (НУФВСУ) відбулася Х Міжнародна конференція «Молодь та олімпійський рух» (далі − Конференція).

У науковому заході взяли участь понад 200 молодих вчених, аспірантів, студентів з 42 вищих навчальних закладів та установ (додаток 1), які представляли 14 країн світу: Білорусь, Болгарія, Венесуела, Вірменія, Грузія, Ірак, Йорданія, Китай, Латвія, Ліван, Лівія, Молдова, Польща, Україна.

На церемонії відкриття конференції, яке відбулося 24 травня 2017 р., взяло участь багато поважних гостей, серед яких: представник Адміністрації Президента України Олександр Гонтарук, який зачитав вітання від Глави Адміністрації Ігоря Райніна; голова Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму Артур Палатний; Міністр молоді та спорту Ігор Жданов; заступник Міністра освіти і науки Роман Греба; Президент Національного олімпійського комітету України Сергій Бубка; президент Олімпійської академії України Марія Булатова; ректор НУФВСУ Євгеній Імас.

На форумі було присутні ректори профільних вишів України, президенти федерацій та фізкультурно-спортивних товариств та інших країн.

В рамках конференції відбулась зустріч з випускниками університету – чемпіонами та призерами Олімпійських, Паралімпійських та Дефлімпійских ігор, серед яких:

Бубка Сергій (Олімпійський чемпіон з легкої атлетики, випускник НУФВСУ 1987 року);
Гутцайт Вадим (Олімпійський чемпіон з фехтування, випускник НУФВСУ 1993 року);
Уманець Ніна (срібна призерка Олімпійських ігор з веслування академічного, випускниця НУФВСУ 1986 року);
Андрійцев Валерій (срібний призер Олімпійських ігор з боротьби вільної, випускник НУФВСУ 2010 року);
Берінчик Денис (срібний призер Олімпійських ігор з боксу, випускник НУФВСУ 2012 року);
Данько Тарас (бронзовий призер Олімпійських ігор з боротьби вільної, випускник НУФВСУ 2003 року);
Довгодько Наталія (Олімпійська чемпіонка з веслування академічного, випускниця НУФВСУ 2016 року);
Зубковська Оксана (чемпіонка Паралімпійських ігор з легкої атлетики, випускниця НУФВСУ 2006 року);
Крісс Григорій (Олімпійський чемпіон з фехтування, випускник НУФВСУ 1969 року);
Литвиненко (Гайдамака) Ганна (чемпіонка Дефлімпійських ігор з плавання, випускниця НУФВСУ 1998 року);
Машуренко Руслан (бронзовий призер Олімпійських ігор з дзюдо, випускник НУФВСУ 1995 року);
Соловей Дмитро (чемпіон Паралімпійських ігор з дзюдо, випускник НУФВСУ 2015 року);
Стеценко Юрій (Олімпійський чемпіон з веслування на байдарках і каное, випускник НУФВСУ);
Ткаченко Марина (Олімпійська чемпіонка з баскетболу, випускниця НУФВСУ 1990 року);
Топчієва Юлія (чемпіонка Дефлімпійських ігор з волейболу, випускниця НУФВСУ 2004 року);
Шахов Михайло (бронзовий призер Олімпійських ігор з боротьби вільної, випускник НУФВСУ 1962 року).

Уславлені атлети різних років відповіли на численні запитання учасників конференції та побажали студентам та молодим вченим продовжити славні спортивні традиції України.

Відповідно до програми Конференції робота заходу проводилася у формі пленарного засідання та 6 секційних засідань за наступними напрямами:

Олімпійський спорт і олімпійський рух;
Масовий спорт. Спорт для осіб з інвалідністю;
Медико-біологічні аспекти олімпійського спорту.

На секційних засіданнях наукового заходу було представлено понад 130 доповідей.

В роботі секції «Олімпійська освіта: досвід, проблеми, перспективи» взяли участь 78 молодих науковців, які представляли Національний університет фізичного виховання і спорту України, Національну спортивну академію «Васил Левськи» (Болгарія), Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського, Придніпровську державну академію фізичної культури, Харківську державну академію фізичної культури. На конференції було презентовано 22 тези доповідей.

Модераторами виступили Булатова М. М. (Україна), В. М. Єрмолова (Україна).

Робота секції розпочалася зі змістовної доповіді завідувача кафедри історії та теорії олімпійського спорту, доктора педагогічних наук, професора, члена комісії МОК з культури та олімпійської спадщини Марії Михайлівни Булатової, яка у своїй доповіді «Олімпійський рух: історія і сучасність» докладно висвітлила історію зародження, становлення та розвиток олімпійської освіти в Україні як одного з найважливіших напрямів діяльності олімпійського руху сучасності.

Доповідь члена комісії МОК з олімпійської освіти Віри Передерій була присвячена освітнім програмам МОК та їх реалізації в Україні.

З доповідями виступили:

Радченко Л. «Музейна справа в системі олімпійської освіти»;
Владова І. «Особливості діяльності Національної олімпійської академії Болгарії»;
Лях-Породько О. «Взаємозв’язок сокільського та олімпійського руху»;
Мітова О. «Сучасні підходи до олімпійської освіти у навчально-тренувальному процесі початківців у баскетболі»;
Корчовський О. «Становлення олімпійської освіти як окремого освітнього напряму»;
Іваненко Г. «Проблеми реалізації олімпійської освіти у вищих навчальних закладах України та шляхи їх подолання»;
Мірошниченко Б. «Фізкультурно-спортивна діяльність молодіжних організацій «Сокіл» в Україні»;
Тимо Є. «Організація роботи приватних спортивних клубів з фехтування: проблеми та шляхи їх подолання»;
Білько Б. «Екологічна політика організаційного комітету Ігор ХХХІ Олімпіади в Ріо-де-Жанейро»;
Бугорський В. «Вплив конструктивних форм різних типів мечів, характерних для території Київської Русі та України, на функціональні особливості техніки Середньовічного фехтування»;
Коханська С. «Організація діяльності центрів олімпійських досліджень та освіти».

Робота секції пройшла у теплій, дружній атмосфері. У процесі дискусій було задано понад 40 запитань доповідачам, обговорювалися питання, пов’язані з подальшим розвитком олімпійського руху й олімпійської освіти в Україні та за її межами.

Учасники засідання дали високу оцінку організації роботи секції та висловили побажання про регулярне проведення цього заходу.

Підводячи підсумки роботи, професор Марія Михайлівна Булатова висловила впевненість у тому, що учасники Х Міжнародної конференції «Молодь та олімпійський рух» увіллються у національну та міжнародну когорту дослідників олімпійського руху, олімпійського спорту та олімпійської освіти і зроблять гідний внесок у піднесення української науки на світовій науковій ниві.

Всі учасники секції «Олімпійська освіта: досвід, проблеми, перспективи» на згадку про участь у Х Міжнародній конференції «Молодь та олімпійський рух» отримали пам’ятні подарунки – олімпійську літературу – від Олімпійської академії України.

У роботі секції «Спорт для всіх. Оздоровча рухова активність» взяли участь більше 130 молодих науковців, які представляли Національний університет фізичного виховання і спорту України, Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського, Придніпровську державну академію фізичної культури, Харківську державну академію фізичної культури, Київський університет імені Бориса Грінченка, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, а також вищі навчальні заклади зарубіжжя: Білоруський державний університет фізичної культури, Державний університет фізичного виховання і спорту Республіки Молдова. На конференції було представлено 56 тез доповідей. Модераторами виступили доктори наук з фізичного виховання та спорту, професори Дутчак М.В. (Україна), Андрєєва О.В. (Україна), Круцевич Т.Ю. (Україна).

В доповідях особливу увагу було надано питанням залучення різних груп населення до оздоровчо-рекреаційної рухової активності, аналізу впливу сучасних фітнес-технології на здоров’я різних верств населення, обґрунтування підходів до підвищення ефективності процесу фізичного виховання різних груп населення, питанням формування мотивації різних соціальних та вікових груп населення до регулярних занять фізичними вправами, формування рекреаційної культури. Були висвітлені проблеми організації і проведення фізкультурно-оздоровчої діяльності стосовно дітей з обмеженими можливостями, соціалізації дітей та молоді засобами фізичного виховання та адаптивної фізичної культури.

Увагу учасників конференції привернула змістовна доповідь докторантки НУФВСУ Гончарової Н.М. «Здоров’яформуючі технології в системі освіти дітей: сучасний стан та стратегії розвитку» та старшого наукового співробітника НДІ НУФСУ Марченко О.Ю. «Самооцінка фізичного розвитку і школярів. Гендерний аспект». Із науковими доповідями виступили 24 молодих науковців. Доповіді, які прозвучали під час засідання, супроводжувались відповідним ілюстративним матеріалом, активністю аудиторії у питаннях і дискусіях.

Підвели підсумки роботи секції «Спорт для всіх. Оздоровча рухова активність» завідувач кафедри теорії і методики фізичного виховання НУФВСУ д.фіз.вих, професор Круцевич Тетяна Юріївна, завідувач кафедри здоров’я, фітнесу та рекреації д.фіз.вих, професор Андрєєва Олена Валеріївна, завідувач кафедри інноваційних та інформаційних технологій д.фіз.вих, професор Шинкарук Оксана Анатоліївна, які побажали учасникам конференції подальшої успішної роботи, налагодження нових корисних контактів і результативного співробітництва, розширення кола наукових пошуків.

До участі в роботі секції «Медико-біологічне забезпечення олімпійського спорту» були запрошені понад 50 осіб – викладачі, аспіранти, студенти – представники Національного університету фізичного виховання і спорту України, Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського, Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського.

Модераторами секції були: Пастухова В.А. (Україна), Ажиппо О.Ю. (Україна), Філіппов М.М. (Україна), Коробейніков Г.В. (Україна).

Після вітального слова учасникам секції від завідувача кафедри медико-біологічних дисциплін, доктора медичних наук, професора Вікторії Анатоліївни Пастухової з доповіддю «Проблеми дієтологічного та фармакологічного забезпечення спорту вищих досягнень» виступила завідувач лабораторії стимуляції працездатності та адаптаційних реакцій у спорті вищих досягнень НДІ НУФВСУ, доктор біологічних наук, професор Лариса Михайлівна Гуніна. У виступі наведено систематизовані дані щодо обґрунтовування використання фармакологічних засобів ергогенного характеру, які більш доцільно використовувати на етапах підготовки спортсменів; систематизовано дані про ергогенні засоби, які на сьогодні з найбільшим успіхом застосовуються у спортивній медицині та спортивній фармакології; відзначена необхідність попереджувальних дій спортивних лікарів та спортивних фармакологів щодо зростання вимог антидопінгового законодавства.

В процесі роботи секції особливу увагу привернули доповіді молодих вчених:

– Андреюк Н. «Взаємозв’язок вестибулярної стійкості з спортивним результатом фехтувальників»;

– Бондар Р. «Зв'язок між автономною нервовою системою та індивідуально-типологічними властивостями вищої нервової діяльності спортсменів волейболістів»;

– Гончаренко О. «Використання методів пауерліфтінга для компенсації гіподінамії у людей молодого віку»;

– Смирновський С. «Диференціація техніко-тактичної підготовки фехтувальників на шпагах з урахуванням способів управління зброєю»;

– Сосновський В.В. «Гіпоксичне тренування в гірських і штучних умовах: основні чинники, адаптаційні реакції, методи і стратегії застосування в спорті»;

– Цуркан Б. «Застосування індивідуальних дихальних тренажерів в системній підготовці плавців»;

– Леонтьєва А. «Особливості тренувального навантаження в черлідингу».

Кожна доповідь супроводжувалась великою кількістю запитань, що свідчило про зацікавленість аудиторії. В дискусії взяли участь як модератори, так і учасники заходу.

З заключним словом виступили завідувач кафедри біомеханіки та спортивної метрології, доктор біологічних наук, професор Георгій Валерійович Коробейніков та завідувач кафедри медико-біологічних дисциплін доктор медичних наук, професор Вікторія Анатоліївна Пастухова.

У секційному засіданні «Сучасні підходи до підготовки спортсменів» взяли участь 89 молодих науковців, які представляли Національний університет фізичного виховання і спорту України, Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського, Харківську державну академію фізичної культури, Івано-Франківській національний технічний університет нафти і газу, Білоруський державний університет фізичної культури та Латвійську академію спортивної педагогіки. На конференцію було представлено 65 тез доповідей.

Модераторами виступили Платонов В. М. (Україна), Павленко Ю. О. (Україна).

Професор кафедри історії та теорії олімпійського спорту, доктор педагогічних наук Володимир Миколайович Платонов привітав учасників конференції та окреслив основні проблеми у сучасній системі підготовки спортсменів.

На секції було заслухано 20 доповідей, у яких розглядалися актуальні питання змагальної діяльності кваліфікованих спортсменів, побудови навчально-тренувального процесу, змісту техніко-тактичної, фізичної та психологічної підготовки спортсменів різного віку у складно-координаційних та циклічних видах спорту, спортивних іграх та єдиноборствах, а також історичні аспекти професійного спорту. Під час дискусій акцент робився на перспективність обраних напрямів дослідження молодими науковцями, правильність методології їх проведення, відповідність сучасним тенденціям розвитку спорту. До наукової дискусії із зацікавленням долучалися провідні фахівці спортивної науки.

У секційному засіданні «Паралімпійський, дефлімпійський спорт та Спеціальні Олімпіади», що проводилося в рамках реалізації проекту «Соціальна інклюзія і інтеграція людей з інвалідністю засобами фізичного виховання, фізичної активності та спорту» Програми участі ЮНЕСКО на 2016-2017 рр. взяли участь студенти, аспіранти та науково-педагогічні працівники Національного університету фізичного виховання і спорту України, Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського, Придніпровської державної академії фізичної культури, Харківської державної академії фізичної культури, Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка.

Модераторами виступили Матвєєв С. Ф. (Україна), Приступа Є. Н. (Україна), Савченко В. Г. (Україна), Когут І. О. (Україна).

Учасників конференції привітали завідувач кафедри професійного, неолімпійського та адаптивного спорту, кандидат педагогічних наук, професор Матвєєв Сергій Федорович та директор Науково-дослідного інституту НУФВСУ, доктор наук з фізичного виховання і спорту, професор Когут Ірина Олександрівна.

Розпочав засідання секції Роман Торговіцький – випускник Гарвардського університету, доктор наук та засновник американської благодійної організації Healing War Scars («Зцілення бойових шрамів») та української організації «Серце воїна», яка допомагає ветеранам повернутися до мирного життя, а також автор програми психофізіологічної реабілітаціїї «Somasystem». Цього року команда «Серце воїна» стала партнером соціального проекту «Переможці», що присвячений ветеранам АТО, волонтерам та паралімпійцям, які втратили частини тіла, але не втратили сили духу.

Він презентував учасників соціального мультимедійного проекту «Переможці» – Анатолія Фатєєва та Сергія Храпка, а також фото, створені Олександром Мордерером і Тетяною Рубльовою, відеоарт, цикл сюжетів новин ТСН і спеціальний благодійний випуск журналу «VIVA». Учасники проекту – ветерани АТО та паралімпійці з ампутаціями та на візках, які щодня тренують своє тіло, працюють та досягають нових високих результатів у мирному житті, спорті, надихаючи всіх на перемоги. Мета проекту – привернути увагу до розвитку спортивного протезування, реабілітації поранених, запровадження новітніх технологій та навчання спеціалістів.

Анатолій Фатєєв та Сергій Храпко розповіли свої життєві історії втрати кінцівок та перемоги над недугою, відповіли на запитання студентської та наукової спільноти і надихнули на важливість й необхідність отримання якісних професійних знань майбутніх тренерів, психологів, реабілітологів для соціальної інтеграції та інклюзії людей з інвалідністю засобами спорту.

Секція продовжилась доповідями молодих науковців. Були розглянуті результати наукових досліджень щодо сучасних тенденцій розвитку адаптивного спорту в Україні; соціальної інтеграції та інклюзії людей з інвалідністю засобами спорту; проблем та перспектив Всеукраїнського проекту розвитку баскетболу на візках «UNION BASKET»; особливостей біонічного протезування і перспектив його застосування в адаптивному спорті; специфіки техніки спортивних способів плавання кваліфікованих плавців зі спастичною диплегією; динаміки участі збірних команд України у Всесвітніх іграх; еволюції ката на візках: від Асаї Сенсея до Паралімпійських ігор; аналізу результатів виступу плавців України на Паралімпійських іграх; удосконалення техніки володіння візком як основи змагальної діяльності баскетболістів з порушенням опорно-рухового апарату; оцінки функціонального стану нервової системи баскетболістів з вадами слуху; методики розвитку координаційних здібностей при підготовці бар’єристів з вадами слуху; соціальної інтеграції осіб з відхиленнями розумового розвитку за допомогою занять футболом.

Наприкінці засідання секції учасники програми академічної мобільності Еразмус+ НУФВСУ Шитікова Єлизавета, Гулюк Надія, Рибак Дмитро, Поліщук Дмитро презентували особливості свого навчання, наукової і спортивної діяльності, дозвілля у Латвійській академії спортивної педагогіки.

Загалом до участі у секції було залучено понад 150 осіб.

У секційному засіданні «Сучасні аспекти спортивної медицини. Фізична реабілітація» взяли участь біля 50 молодих вчених – представників Національного університету фізичного виховання і спорту України, Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського, Одеського обласного благодійного фонду реабілітації дітей-інвалідів «Майбутнє». На конференції було представлено 10 тез доповідей.

Модераторами секцій були: Лазарєва О. Б. (Україна), Лянной Ю. О. (Україна), Афанасьєв С. М. (Україна), Футорний С. М. (Україна).

З ключовими доповідями виступили доктор медичних наук, професор Лариса Ян-Генріхівна Шахліна на тему «Хронічне фізичне перенапруження системи імунітету в стані перетренованості спортсмена», доктор наук з фізичного виховання та спорту, доцент Олексій Констянтинович Ніканоров (Україна) на тему «Фізична реабілітація у спортсменів з порушеннями опорно-рухового апарату», доктор медичних наук, професор Мазепа Марія Андріївна (Україна) з доповіддю «Принципи доказової медицини в практиці фізичної терапії та ерготерапії». Провідні науковці в свої доповідях окреслили основні проблеми сучасної спортивної медицини й фізичної реабілітації, які можуть бути розглянуті молодими вченими, як перспективні напрями досліджень.

Виступи аспірантів та студентів були присвячені проблемам реабілітації дітей із порушеннями опорно-рухового апарату та фізичній реабілітації недоношених дітей з руховими порушеннями різної етіології, реабілітації дітей з руховими розладами методом Бобат, реабілітації осіб різних вікових груп засобами танцетерапії, реабілітації жінок ІІ періоду зрілого віку з ожирінням, реабілітації спортсменів із переломами кісток гомілки після інтрамедуллярного остеосинтезу, особливостям ремоделювання міокарда у футбольних арбітрів високої кваліфікації.

Засідання секції пройшло успішно, доповіді викликали зацікавлення слухачів та активну дискусію.

У рамках конференції на базі лабораторії НДІ НУФВСУ було проведено майстер-клас «Сучасні методи досліджень у спорті» (модератори: Когут І. О. (Україна), Гуніна Л. М. (Україна), Лисенко О. М. (Україна), Литвиненко Ю. В. (Україна).

На базі навчально-оздоровчого комплексу «Олімпійський стиль» було проведено майстер-клас «Сучасні технології в оздоровчо-рекреаційній руховій активності різних груп населення» (модератори: Андрєєва О. В. (Україна), Круцевич Т. Ю. (Україна), Довгич О. О. (Україна)), спрямований на створення умов для обміну сучасними знаннями і досвідом роботи в області оздоровчого фітнесу та фізичної рекреації різних груп населення. Учасники мали змогу ознайомитися з інноваційними видами рухової активності, сучасним тренажерним обладнанням. До участі у роботі були залучені понад 50 студентів, аспірантів різних вищих навчальних закладів України, Білорусі, Молдови.

Доброзичлива атмосфера та якісна організація наукового заходу надали максимальні можливості молодим вченим представити та обговорити результати своїх наукових пошуків, продемонструвати свої креативні здібності та творчий потенціал, сприяла формуванню комунікативних умінь та навичок.

До учасників конференції звернулися представники Академії фізичної культури імені Юзефа Пілсудського у Варшаві (далі - Академія) професор кафедри теорії спорту Хенрік Созанські та професор Томаш Ніжніковські.

Науковці зазначили, що 14-16 вересня 2017 року у Варшаві на базі Академії відбудеться XXІ конгрес «Олімпійський спорт і спорт для всіх», який має велику значущість для розвитку спортивної науки та щорічно проводиться під патронатом Міжнародної асоціації університетів фізичної культури і спорту в різних країнах світу на базі провідних національних університетів галузі.

Від імені організаторів Конгресу науковці запросили делегацію Національного університету фізичного виховання і спорту України відвідати Академію фізичної культури імені Юзефа Пілсудського у Варшаві й взяти участь у XXI Міжнародному науковому конгресі «Олімпійський спорт і спорт для всіх».

Учасниками конференції було відзначено, що:

– питання, які обговорювалися, дозволили виявити перспективні напрями подальших досліджень, які за умов сьогодення є найбільш актуальними та практично значущими для сфери фізичної культури і спорту і мають знайти відображення в магістерських та дисертаційних дослідженнях молодих науковців;

– участь молодих учених, докторантів, аспірантів, студентів у Конференції сприяє формуванню та вдосконаленню навичок науково-дослідної роботи, розвитку творчого потенціалу особистості початківців-дослідників в інтересах розвитку світової спортивної науки, поєднанню спорту з освітою, обміну культурними цінностями;

– проведення такого наукового заходу сприяє виявленню найбільш обдарованої молоді з числа українських та іноземних молодих учених, докторантів, аспірантів, студентів з метою залучення їх до участі у виконанні галузевих наукових програм, встановленню творчих контактів, діалогу та дискусії між молодими вченими різних країн.

Організаційний комітет зазначив, що:

– у Конференції у якості доповідачів на пленарних та секційних засіданнях беруть участь молоді вчені − студенти, аспіранти віком до 35 років та докторанти віком до 40 років − представники профільних вищих навчальних закладів, а також факультетів фізичного виховання вищих навчальних закладів ІІІ – ІV рівня акредитації, які займаються дослідною роботою;

– вважає доцільним в рамках Конференції залучати для проведення майстер-класів та лекцій провідних фахівців сфери фізичної культури і спорту для окреслення найбільш перспективних напрямів науково-дослідної роботи галузі.

Учасники наукового заходу висловили щиру вдячність оргкомітету Х Міжнародної конференції «Молодь та олімпійський рух», безпосередньо ректорату і всьому колективу Національного університету фізичного виховання і спорту України, на базі якого проходив цей форум, за велику роботу з його підготовки та успішне проведення.

Учасники Конференції підкреслили необхідність регулярного проведення таких наукових заходів і внесли пропозицію провести ХІ Міжнародну конференцію «Молодь та олімпійський рух» на базі Національного університету фізичного виховання і спорту України за участю молодих науковців та провідних фахівців сфери спортивної науки з різних регіонів України, країн ближнього та дальнього зарубіжжя у квітні 2018 року (Київ, Україна).

Навчальні заклади та установи,

представлені на Х Міжнародній конференції «Молодь та олімпійський рух»

№	Назва ВНЗ	Країна, місто
1.	Академія фізичного виховання і спорту	Польща, м. Гданськ
2.	Академії фізичної культури імені Юзефа Пілсудського	Польща, м. Варшава
3.	Університет спорту м. Цзінін	Китайська Народна Республіка
4.	Національна спортивна академія «Васил Левски»	Республіка Болгарія
5.	Латвійська академія спортивної педагогіки	Латвійська Республіка, м. Рига
6.	Олімпійська Академія Латвії	Латвійська Республіка
7.	Білоруський державний університет фізичної культури	Республіка Білорусь, м. Мінськ
8.	Білоруський національний технічний університет	Республіка Білорусь, м. Мінськ
9.	Полоцький державний університет	Республіка Білорусь, м. Новополоцьк
10.	Міжнародна школа “CIS Armenia”	Республіка Вірменія, м. Єреван
11.	Тульський державний університет	Росія, м. Тула
12.	Державний університет фізичного виховання і спорту Республіки Молдова	Республіка Молдова, м. Кишинів
13.	Придніпровська державна академія фізичної культури і спорту	Україна, м. Дніпро
14.	Харківська державна академія фізичної культури	Україна, м. Харків
15.	Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського	Україна, м. Львів
16.	Київський університет імені Бориса Грінченка	Україна, м. Київ
17.	Національний медичний університет імені О. О. Богомольця	Україна, м. Київ
18.	Київський національний торговельно-економічний університет	Україна, м. Київ
19.	Національна академія служби безпеки України	Україна, м. Київ
20.	Дніпропетровський медичний інститут традиційної і нетрадиційної медицини	Україна, м. Дніпро
21.	Одеський обласний благодійний фонд реабілітації дітей-інвалідів «Майбутнє»	Україна, м. Одеса
22.	Одеський медичний інститут Міжнародного гуманітарного університету	Україна, м. Одеса
23.	Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу	Україна, Івано-Франківськ
24.	Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича	Україна, м. Чернівці
25.	Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського	Україна, м. Вінниця
26.	Харківський національний медичний університет	Україна, м. Харків
27.	Харківський національний університет радіоелектроніки	Україна, м. Харків
28.	Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова	Україна, м. Харків
29.	Луцький національний технічний університет	Україна, м. Луцьк

30.	Бердянський державний педагогічний університет	Україна, м. Бердянськ
31.	Класичний приватний університет	Україна, м. Запоріжжя
32.	Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка	Україна, м. Тернопіль
33.	Національний університет «Одеська юридична академія»	Україна м. Одеса

34.	Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного	Україна, м. Львів
35.	Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка	Україна, м. Глухів
36.	Міжнародний гуманітарний університет	Україна, м. Одеса
37.	Луганський національний університет імені Тараса Шевченка	Україна, м. Старобільськ
38.	Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди	Україна, м. Харків
39.	Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна	Україна, м. Харків
40.	Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка	Україна, м. Дрогобич
41.	Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти	Україна, м. Суми
42.	Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка	Україна, м. Суми