Навчально-науковий олімпійський інститут
Булатова Марія Михайлівна
доктор педагогічних наук, професор,
директор Навчально-наукового олімпійського інституту
Ми раді вітати Вас на сторінці нашого інституту!
Про нас
Місія та завдання
Навчально-науковий олімпійський інститут вбачає свою місію в популяризації ідеалів і цінностей олімпізму через здобуття, накопичення та поширення знань у галузі олімпійського спорту.
Основними завданнями Навчально-наукового олімпійського інституту є:
- забезпечення освітньої діяльності на першому (бакалаврському), другому (магістерському), а також тертого (освітньо-науковому) рівнях вищої освіти;
- проведення фундаментальних і прикладних досліджень з історичних, організаційно-правових, соціально-економічних і педагогічних аспектів олімпійського руху;
- підготовка і видання наукової, навчальної та методичної літератури, спрямованої на озброєння фахівців сфери фізичної культури і спорту, широких верств населення сучасною системою знань у галузі олімпійського спорту;
- формування довідково-інформаційного фонду, підготовка аналітичних матеріалів, розповсюдження інформаційної продукції та надання консультацій з питань історії та розвитку олімпійського руху;
- створення сприятливих умов та надання інформаційних ресурсів для підготовки науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації через магістратуру, аспірантуру та докторантуру;
- розроблення та реалізація спеціальних програм із залучення дітей та молоді до ідеалів і цінностей олімпізму в системі освіти та виховання підростаючого покоління;
- організація міжнародних і національних конгресів, конференцій, симпозіумів та інших публічних заходів з розповсюдження наукових знань, обміну інформацією та досвідом серед науковців і практиків у системі олімпійського спорту;
- розвиток співробітництва з різними міжнародними та національними спортивними, науковими та освітніми установами й організаціями щодо формування інтегрованого простору, спільного накопичення та використання знань в олімпійській освіті та науково-дослідній роботі.
Історія та основні події
Починаючи з 1990-х років фахівці Київського державного інституту фізичної культури (з 1998 р. – Національного університету фізичного виховання та спорту України) активно і плідно працюють у сфері олімпійського спорту.
- 1992 р. – зустріч професора В. М. Платонова з президентом МОК Хуаном Антоніо Самаранчем і керівником Міжнародного центру олімпійських досліджень доктором Карлом Вендлом для обговорення перспектив розвитку освітньої та наукової діяльності у сфері олімпійського спорту та співпраці з Міжнародним олімпійським комітетом.
- 1993 р. – створено кафедру олімпійського спорту, а в навчальний план введено дисципліну «Олімпійський спорт».
- 1993 р. – на базі кафедри відкрито Центр олімпійських досліджень та олімпійської освіти, який у 2013 р. отримав статус міжнародного.
- 1993 р. – проведення у м. Києві І Міжнародного наукового конгресу «Олімпійський спорт і спорт для всіх», ініційованого Національним університетом фізичного виховання і спорту України та підтриманого Міжнародним олімпійським комітетом. У конгресі взяли участь 200 фахівців з 21 країни світу.
- 1993 р. – створення олімпійського музею Національного університету фізичного виховання і спорту України.
- 1993 р. – формування фонду олімпійської бібліотеки Національного університету фізичного виховання і спорту України.
- 1994 р. – заснування видавництва «Олімпійська література».
- 1994 р. – започатковано випуск міжнародного науково-теоретичного часопису «Наука в олімпійському спорті».
- 1994 р. – видання першого у світі підручника «Олімпійський спорт» для закладів вищої освіти фізичного виховання і спорту.
- 1994 р. – презентація підручника «Олімпійський спорт» на XII Олімпійському конгресі у Парижі, присвяченому 100-річчю Міжнародного олімпійського комітету. За рекомендацією сьомого президента МОК Хуана Антоніо Самаранча підручник рекомендовано для використання в системі олімпійської освіти та підготовки фахівців у різних країнах.
- 1997 р. – проведення в м. Києві II Міжнародного наукового Конгресу «Олімпійський спорт і спорт для всіх» під патронатом Міжнародного олімпійського комітету і Міжнародної ради зі спортивної науки. У конгресі взяли участь 500 науковців і практиків із 63 країн світу.
- 1997 р. – початок підготовки фахівців вищої кваліфікації – кандидатів наук і докторів наук за спеціальністю «Олімпійський та професійний спорт» згідно наказу Вищої атестаційної комісії України від 13 березня 1997 р. № 86.
- 2000 р. – проведення у м. Києві IV Міжнародного наукового конгресу «Олімпійський спорт і спорт для всіх», приуроченого до 70-річчя Національного університету фізичного виховання і спорту України. У конгресі взяли участь 400 провідних науковців та інших фахівців з 40 країн світу.
- 2000 р. – нагородження професора В. М. Платонова найвищою нагородою Міжнародного олімпійського комітету – Олімпійським орденом – за видатний внесок у розвиток науки у сфері олімпійського спорту, значущого для всього світового спортивного руху.
- 2000 р. – започаткування щорічного проведення Всеукраїнських олімпіад з іноземних мов «Студент та олімпійський спорт» серед студентської молоді спеціалізованих вищих навчальних закладів України під патронатом Національного олімпійського комітету України й Олімпійської Академії України.
- 2002 р. – відкриття магістратури «Олімпійський спорт».
- 2004 р. – створення лабораторії олімпійської освіти в Науково-дослідному інституті Національного університету фізичного виховання і спорту України.
- 2005–2010 рр. – проведення наукових досліджень з теми «Олімпійська освіта у загальноосвітніх навчальних закладах України» (грант Міністерства освіти і науки України).
- 2005 р. – видання «Енциклопедії олімпійського спорту» у 5-ти томах за підтримки Міжнародного олімпійського комітету і презентація його у Центрі олімпійських досліджень у Лозанні (Швейцарія).
- 2005 р. – проведення у м. Києві IX Міжнародного наукового конгресу «Олімпійський спорт і спорт для всіх», у якому взяли участь 493 учасники з 55 країн Європи, Азії, Африки, Америки, Австралії.
- 2006 р. – візит восьмого президента Міжнародного олімпійського комітету Жака Рогге до Національного університету фізичного виховання і спорту України, відвідання Центру олімпійських досліджень та олімпійської освіти.
- 2007 р. – започаткування проведення щорічних Міжнародних конференцій «Молодь та олімпійський рух».
- 2007 р. – проведення Континентального семінару МОК "Олімпійська освіта: виховання, здоровий спосіб життя, соціальна адаптація".
- 2008 р. – проведення Всеукраїнської конференції «Олексій Бутовський – провісник олімпійського руху сучасності» у рамках святкування 170-річчя від дня народження просвітителя, педагога і громадського діяча, члена першого складу Міжнародного олімпійського комітету, генерала О. Д. Бутовського за участю нащадків генерала, членів Міжнародного олімпійського комітету та спортивної громадськості.
- 2009 р. – презентація фундаментальних праць: підручника «Олімпійський спорт» у 2 томах (за ред. В. М. Платонова) та «Енциклопедії олімпійського спорту у запитаннях і відповідях» (авт. М. М. Булатова) на XIII Олімпійському конгресі в Копенгагені (Данія), за що НОК України отримав відзнаку Міжнародного олімпійського комітету за організацію роботи з олімпійської освіти.
- 2009 р. – видання чотиритомного зібрання творів генерала О. Д. Бутовського за підтримки Міжнародного олімпійського комітету.
- 2010 р. – проведення у Києві ХІV Міжнародного наукового конгресу «Олімпійський спорт і спорт для всіх», у якому взяли участь більше ніж 700 науковців і фахівців у галузі спорту та фізичної культури з понад 50 країн Європи, Азії, Америки й Африки.
- 2010 р. – візит президента Міжнародної олімпійської академії Ісідороса Кувелоса до Національного університету фізичного виховання і спорту України, Центру олімпійських досліджень та олімпійської освіти.
- 2010 р. – відзначення професора М. М. Булатову медаллю П’єра де Кубертена – найвищою нагородою МОК у галузі освіти.
- 2011 р. – проведення Міжнародної науково-практичної конференції «Тренувальні та змагальні навантаження в сучасному спорті», присвяченої 100-річчю від дня народження видатного тренера і вченого у сфері спортивного тренування професора І. В. Вржесневського.
- 2011–2016 рр. – проведення наукових досліджень за темою «Історичні, організаційно-правові та методичні основи реалізації олімпійської освіти в Україні» (грант Міністерства освіти і науки України).
- 2012 р. – проведення Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасна система спортивної підготовки гімнастів», присвяченої 100-річчю від дня народження видатного тренера О. С. Мишакова за участю його знаменитих учнів Л. С. Латиніної, Б. А. Шахліна, Ю. Є. Титова та олімпійської громадськості.
- 2012 р. – видання монографії «Культурна спадщина Стародавньої Греції і Олімпійські ігри» (авт. М. М. Булатова, С. Н. Бубка), «Олімпійський спорт в суспільстві: історія розвитку і сучасний стан» (авт. С. Н. Бубка) і фундаментальне двотомне видання «Олімпійські ігри 1896–2012» (авт. С. Н. Бубка, М. М. Булатова, В. М. Платонов).
- 2012 р. – проведення Всеукраїнського студентського форуму «Студент і спортивна наука» у Національному університеті фізичного виховання і спорту України.
- 2012 р. – нагородження професора М. М. Булатову вищими нагородами Міжнародної олімпійської академії «Афіна» і «Золотим знаком» за значний особистий внесок у розвиток олімпійської освіти.
- 2012 р. – видання Європейськими олімпійськими комітетами підготовленого професором М.М. Булатовою навчального посібника з олімпійської освіти «Your Olympic guide book», який сім разів був перевиданий і донині слугує посібником під час проведення Європейських Олімпійських фестивалів.
- 2013 р. – отримання Центром олімпійських досліджень і олімпійської освіти статусу міжнародного.
- 2013 р. – проведення Міжнародної науково-практичної конференції «Олімпійський спорт: історія і сучасність», присвяченої 100-річчю заснування Київського олімпійського комітету.
- 2013 р. – візит членів МОК до Міжнародного центру олімпійських досліджень у Національному університеті фізичного виховання і спорту України.
- 2014 р. – започаткування освітнього проєкту «Енциклопедії олімпійських видів спорту»
- 2014 р. – відзначення професора М. М. Булатову почесною нагородою Міжнародного товариства олімпійських істориків – плакетою Деметріуса Вікеласа – за значний внесок у діяльність із дослідження історії олімпійського руху.
- 2014 р. – проведення наукового симпозіуму «Сучасний олімпійський рух: ідеали, цінності і їх реалізація».
- 2015 р. – відзначення професора М. М. Булатову Почесним трофеєм президента МОК Томаса Баха за значний особистий внесок у розвиток олімпійської освіти і поширення олімпійських цінностей.
- 2015 р. – візит президента Міжнародного товариства олімпійських істориків (ISOH) Девіда Валечинскі до Міжнародного центру олімпійських досліджень і олімпійської освіти.
- 2016 р. – проведення Міжнародного форуму «Олімпійський спорт: історія і сучасність».
- 2016 р. – обрання професора М. М. Булатової членом Комісії МОК «Культура і олімпійська спадщина».
- 2016 р. – візит президента Європейських олімпійських комітетів Янеза Косьянчича, під час якого відбулося обговорення перспектив взаємного співробітництва.
- 2017–2019 рр. – проведення наукових досліджень за темою «Реалізація національної ідеї становлення громадянина-патріота України через ціннісний потенціал олімпізму» (грант Міністерства освіти і науки України).
- 2018 р. – обрання професора М. М. Булатової першим віцепрезидентом Асоціації Європейських олімпійських академій.
- 2019 р. – візит Івана де Навасель де Кубертена, племінника П’єра де Кубертена, до Міжнародного центру олімпійських досліджень та олімпійської освіти.
- 2019 р. – візит до України керівництва Центру олімпійських досліджень МОК Марії Богнер і Нурії Пуч, їх участь у роботі Міжнародної конференції «Студенти і олімпійський спорт», ознайомлення з діяльністю Міжнародного центру олімпійських досліджень.
- 2019 р. – відкриття Навчально-наукового олімпійського інституту НФУВСУз метою подальшого розвитку науково-дослідної та освітньої діяльності у сфері олімпійського спорту.
- 2020 р. – обрання професора М. М. Булатову членом Комітету з освіти Міжнародної федерації університетського спорту (FISU).
- 2022 р. - обрання професора М. М. Булатову членом виконкому Міжнародного товариства олімпійських істориків (ISOH).
- 2024 р. – участь магістрантів в олімпіаді Центрі олімпійських досліджень МОК «Casestudy competition».
НАВЧАЛЬНА ТА НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ
Навчальна та наукова діяльність Навчально-наукового олімпійського інституту сконцентрована у двох напрямах. Перший із них охоплює вивчення історичної та культурної спадщини Олімпійських ігор з олімпійських видів спорту як самобутньої і захоплюючої частини світової культури, а також використання її в системі гуманітарної освіти. Другий напрям передбачає глибоке вивчення системи спортивної підготовки в органічній єдності спортивно-педагогічного, медико-біологічного, психологічного та організаційно-управлінського знання, його систематизацію й узагальнення.
Справа в тому, що інтенсивний розвиток світової спортивної науки протягом трьох останніх десятиліть, обумовлений різким зростанням популярності, політичною і соціальною значущістю олімпійського спорту та його фінансовою потужністю, призвів до накопичення величезного масиву емпіричних знань, що стосуються різних сторін підготовки спортсменів, починаючи від ідентифікації спортивних талантів і закінчуючи участю в чемпіонатах світу й Олімпійських іграх. Основний обсяг цих знань, викладений у тисячах наукових публікацій, потребує вивчення, відбору важливої і перспективної інформації, відкидання сумнівних, помилкових або малозначущих даних та формування на цих засадах теоретико-методичних основ сучасної системи підготовки спортсменів високого класу і чітких методичних додатків до її різних сторін і видів спорту.
Природно, що реалізація такого підходу вимагає залучення до роботи Навчально-наукового олімпійського інституту фахівців високої кваліфікації, які володіють не лише глибокими знаннями і широким світоглядом, але і розумінням специфіки тренерської діяльності, потреб тренерів та інших фахівців, залучених до підготовки спортсменів.
Орієнтація Навчально-наукового олімпійського інституту на освітню діяльність, що спирається на досягнення сучасної науки і передової практики, передбачає відображення результатів аналітичної роботи в узагальнюючих науково-методичних працях, програмах навчальних дисциплін, різних формах організації навчального процесу – семінарах, конференціях, вебінарах, дискусіях, тестуванні знань, підготовці та захисті кваліфікаційних робіт.
Одним із проектів, що реалізуються Олімпійським інститутом у тісній співпраці з Національним олімпійським комітетом України, стала постійно діюча система онлайн-семінарів із найбільш актуальних проблем олімпійського спорту і підготовки спортсменів. Такі щотижневі семінари, проведені в квітні-червні 2020 р., знайшли широкий відгук: у кожному з них взяли участь від 500 до 1000 фахівців не лише з України, але й із сусідніх країн.
Найважливішим напрямом діяльності Навчально-наукового олімпійського інституту стало відкриття магістратури за спеціальністю «Спортивна підготовка і тренерська діяльність в олімпійському виді спорту». У програмі магістратури широкий спектр спеціальних знань у сфері спортивної підготовки органічно доповнено різноманітними даними із суміжних дисциплін, тісно пов’язаних з якістю тренувального процесу і можливостями для його реалізації. Не менш важливими є форми організації навчального процесу. Тут, поряд із традиційними формами, що підтверджені багаторічною успішною практикою, використовуються нові, які спираються на сучасні інформаційні технології та дозволяють забезпечити високоякісну безперервну підготовку в дистанційному режимі при значно менших фінансових, організаційних та часових ресурсах. Особливо важливі такі освітні технології для спортсменів високого класу, що перебувають у цілорічному тренувальному і змагальному режимах і прагнуть поєднати спортивну кар’єру з освітньою.
Співробітництво
Міжнародна співпраця
- Міжнародний олімпійський комітет
- Міжнародна олімпійська академія
- Європейські олімпійські комітети
- Європейські олімпійські академії
- Центр олімпійських досліджень і освіти (Лозанна, Швейцарія)
- Міжнародне товариство олімпійських істориків
- Національні олімпійські комітети
- Олімпійські академії різних країн світу
Національна співпраця
- Міністерство молоді та спорту України
- Українська академія наук
- Національна академія педагогічних наук України
- Національний олімпійський комітет України
- Олімпійська академія України
- Асоціація ветеранів спорту України
- Національна спілка журналістів України
- Асоціація спортивних журналістів України
- Асоціація олімпійців України
- Національні федерації олімпійських видів спорту
- Заклади загальної середньої та вищої освіти України
СКЛАД ВЧЕНОЇ РАДИ ННОІ
| Булатова Марія Михайлівна | голова вченої ради ННОІ, доктор педагогічних наук, професор |
| Бєлокуров Денис Володимирович | завідувач навчальної лабораторії історії та теорії олімпійського спорту ННОІ |
| Бугера Дмитро Олександрович | здобувач вищої освіти |
| Драгунов Леонід Олександрович | кандидат педагогічних наук, доцент |
| Єрмолова Валентина Михайлівна | кандидат наук з фізичного виховання і спорту, професор |
| Козлова Олена Костянтинівна | секретар вченої ради ННОІ, доктор наук з фізичного виховання і спорту, професор |
| Кроль Ірина Миколаївна | кандидат наук з фізичного виховання і спорту |
| Лимаренко Наталія Петрівна | провідний фахівець ННОІ |
| Платонов Володимир Миколайович | доктор педагогічних наук, професор, академік |
| Приймак Марія Михайлівна | кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент |
| Радченко Лідія Олексіївна | доктор наук з фізичного виховання і спорту, професор |
| Смик Світлана Володимирівна | фахівець ННОІ |
| Твердохліб Софія Дмитрівна | здобувачка вищої освіти |
| Томашевський Володимир Васильович | кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент |
| Щербашин Яків Сергійович | кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент |
Дисципліни, що входять до курсу навчання:
- Спорт як соціальне явище (3 кредити ЄКТС)
- Історія фізичної культури та спорту (3 кредити ЄКТС)
- Олімпійський спорт (7 кредитів ЄКТС)
- Олімпійський спорт і освіта (5 кредитів ЄКТС)
- Загальна теорія підготовки спортсменів в олімпійських видах спорту (5 кредитів ЄКТС)
- Теорія юнацького спорту (3 кредити ЄКТС)
- Теорія та методика дитячо-юнацького спорту (4 кредити ЄКТС)
Магістерська програма «Спортивна підготовка і тренерська діяльність в олімпійському виді спорту»
Починаючи з 2020/2021 навчального року, відкрито магістерську програму «Спортивна підготовка і тренерська діяльність в олімпійському виді спорту»
Що являє собою магістерська програма «Спортивна підготовка і тренерська діяльність в олімпійському виді спорту»
В основу програми магістратури покладено різнобічне відображення досягнень світової спортивної науки та досвіду практики в сфері спортивної підготовки, тренерської діяльності, а також у суміжних галузях, що впливають на її результативність.
Курс магістратури призначений для фахівців, що бажають суттєво підвищити свій академічний рівень, опанувати сучасні підходи і технології для успішної практичної діяльності.
Передбачено також вивчення професійної лексики іноземними мовами, що є украй важливим для успішної діяльності в сучасному світовому спорті.
Особливості магістерської програми, які допоможуть Вам у професійному зростанні
Внаслідок навчання в магістратурі Ви здобудете:
- освіту в високопрофесійному середовищі, сформованому багаторічною плідною історією цього закладу вищої освіти і майстерністю всесвітньо визнаних фахівців, запрошених до роботи в магістратурі;
- глибокі знання в сфері теорії і методики спортивної підготовки; необхідні для успішної тренерської роботи уявлення в суміжних зі спортивною підготовкою галузях знань – історії, соціології, фізіології, біохімії, морфології, нутриціології, психології, менеджменті тощо;
- можливість ознайомитися з діяльністю Національного олімпійського комітету України, федерацій з олімпійських видів спорту, провідних центрів, де відбувається підготовка національних збірних команд;
- знання і вміння проведення наукових досліджень, а також інтерпретації отриманих результатів, що необхідно у тренерській діяльності.
Отримана освіта дозволить Вам побудувати успішну кар’єру в галузі олімпійського спорту – популярного явища в сучасному глобальному світі.
Магістерська програма «Олімпійський спорт і освіта»
Магістерська програма базується на інноваційних ідеях, поняттях, парадигмах, концепціях, теоріях та інших результатах сучасних наукових досліджень з проєктування та використання спеціальних технологій, аналізу розвитку сфери фізичної культури і спорту, зокрема олімпійського спорту й освіти, у межах яких можлива подальша професійна та наукова кар’єра здобувача.
Курс магістратури спрямований на підготовку фахівців, здатних виявляти та ефективно вирішувати складні спеціалізовані завдання і практичні проблеми інноваційного та наукового характеру у сфері фізичної культури і спорту, зокрема в олімпійському спорті й освіті.
Особливості магістерської програми, які допоможуть Вам у професійному зростанні
Внаслідок навчання в магістратурі Ви здобудете:
- глибокі різнобічні знання, необхідні для успішної роботи у сфері олімпійського спорту та освіти;
- можливість ознайомитися з особливостями роботи державних і громадських спортивних установ, серед яких Національний олімпійський комітет України, Олімпійська академія України, федерації з олімпійських видів спорту, спортивні школи та клуби тощо;
- вміння організовувати та проводити наукові дослідження в галузі олімпійського спорту й освіти, а також інтерпретувати отримані результати.
Дисципліни, що викладаються за напрямом «Олімпійський спорт та система олімпійської освіти»
- Актуальні проблеми фізичного виховання та спорту (3 кредити ЄКТС)
- Педагогіка вищої освіти (3 кредити ЄКТС)
- Професійно орієнтована іноземна мова (10 кредитів ЄКТС)
- Магістерська практика (10 кредитів ЄКТС)
- Кваліфікаційна робота (8 кредитів ЄКТС)
- Олімпійський рух у сучасному суспільстві (3 кредити ЄКТС)
- Сучасна система багатоступінчастого відбору в олімпійському спорті (3 кредити ЄКТС)
- Рухові якості та фізична підготовка спортсменів (5 кредитів ЄКТС)
- Менеджмент підготовки спортсменів до Олімпійських ігор (5 кредитів ЄКТС)
- Сучасна періодизація спортивного тренування (5 кредитів ЄКТС)
- МОК та олімпійська система (4 кредити ЄКТС)
- Перспективні напрями наукових досліджень в олімпійському спорті (4 кредити ЄКТС)
- Історичні, організаційні та правові аспекти сучасного олімпійського спорту (7 кредитів ЄКТС)
- Система змагань в олімпійському спорті (3 кредити ЄКТС)
- Олімпійська освіта (6 кредитів ЄКТС)
- Психологічний супровід спортивної діяльності (3 кредити ЄКТС)
- Культурна спадщина олімпійського спорту (4 кредити ЄКТС)
- Функціональні системи та їх адаптація в процесі спортивного тренування (4 кредити ЄКТС)
Дисципліни, що викладаються за напрямом «Теорія та методика спортивної підготовки в олімпійських видах спорту»
- Актуальні проблеми фізичного виховання та спорту (3 кредити ЄКТС).
- Педагогіка вищої освіти (3 кредити ЄКТС).
- Професійно орієнтована іноземна мова (10 кредитів ЄКТС).
- Магістерська практика (10 кредитів ЄКТС).
- Кваліфікаційна робота (8 кредитів ЄКТС).
- Олімпійський рух у сучасному суспільстві (3 кредити ЄКТС).
- Сучасна система багатоступінчастого відбору в олімпійському спорті (3 кредити ЄКТС).
- Рухові якості та фізична підготовка спортсменів (5 кредитів ЄКТС).
- Менеджмент підготовки спортсменів до Олімпійських ігор (5 кредитів ЄКТС).
- Сучасна періодизація спортивного тренування (5 кредитів ЄКТС).
- МОК та олімпійська система (4 кредити ЄКТС).
- Перспективні напрями наукових досліджень в олімпійському спорті (4 кредити ЄКТС).
- Функціональні системи та їх адаптація в процесі спортивного тренування (4 кредити ЄКТС).
- Система змагань з олімпійському спорті (3 кредити ЄКТС).
- Моторна пам’ять та руховий простір у технічній підготовці спортсменів (3 кредити ЄКТС).
- Психологічний супровід спортивної діяльності (3 кредити ЄКТС).
- Тестування в системі управління підготовкою спортсменів (4 кредити ЄКТС).
- Спортсмен у різних кліматичних та географічних умовах (3 кредити ЄКТС).
- Проблема допінгу, використання харчових добавок та фармакологічних засобів у сучасному спорті (4 кредити ЄКТС).
- Перетренованість і травматизм спортсменів у сучасному спорті (3 кредити ЄКТС).
Дисципліни, що викладаються за напрямом «Спортивна психологія»
- Актуальні проблеми фізичного виховання та спорту (3 кредити ЄКТС).
- Педагогіка вищої освіти (3 кредити ЄКТС).
- Професійно орієнтована іноземна мова (10 кредитів ЄКТС).
- Магістерська практика (10 кредитів ЄКТС).
- Кваліфікаційна робота (8 кредитів ЄКТС).
- Олімпійський рух у сучасному суспільстві (3 кредити ЄКТС).
- Сучасна система багатоступінчастого відбору в олімпійському спорті (3 кредити ЄКТС).
- Рухові якості та фізична підготовка спортсменів (5 кредитів ЄКТС).
- Менеджмент підготовки спортсменів до Олімпійських ігор (5 кредитів ЄКТС).
- Сучасна періодизація спортивного тренування (5 кредитів ЄКТС).
- Конфліктологія у спортивній діяльності (4 кредити ЄКТС).
- Психодіагностика у спортивній діяльності (3 кредити ЄКТС).
- Актуальні проблеми розвитку психології спорту (3 кредити ЄКТС).
- Методологія та організація наукових досліджень (4 кредити ЄКТС).
- Диференціальна психологія спорту (3 кредити ЄКТС).
- Психорегуляція у спортивній діяльності (3 кредити ЄКТС).
- Вікова та педагогічна психологія у спорті (3 кредити ЄКТС).
- Акмеологія у спортивній діяльності (5 кредитів ЄКТС).
- Психолого-педагогічні основи майстерності тренера (3 кредити ЄКТС).
- Соціальна психологія спорту (3 кредити ЄКТС).
Дисципліни, які входять до програми навчання:
- Сучасні проблеми професійної та дослідницько-інноваційної діяльності з фізичної культури і спорту (4 кредити ЄКТС).
- Наукові проблеми сучасного олімпійського та професійного спорту (4 кредити ЄКТС).
НАПРЯМИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Напрями науково-дослідницької роботи
Система підготовки спортсменів в олімпійському спорті.
Керівники напряму: доктор педагогічних наук, професор В. М. Платонов.
Історія та сучасність олімпійського спорту.
Керівники напряму: доктор педагогічних наук, професор М. М. Булатова
Олімпійська освіта.
Керівники напряму: доктор педагогічних наук, професор М. М. Булатова
Відповідно до плану науково-дослідницької роботи НУФВСУ на 2021–2025 рр. виконуються наукові дослідження за темами:
«Історіографія олімпійських видів спорту як джерело вивчення олімпійської спадщини» (керівник: д.пед.н., професор М.М. Булатова);
«Структура і зміст багаторічної підготовки спортсменів у сучасних умовах розвитку спорту» (керівник к.пед.н., доцент Л.О. Драгунов).
ДИСЕРТАЦІЙНІ РОБОТИ
• Радченко Л.О. Історичні, організаційні та методологічні засади культурно-освітньої складової сучасного олімпійського руху (2021).
• Височіна Н. Л. Психологічне забезпечення у системі підготовки спортсменів в олімпійському спорті (2018).
• Сушко Р. О. Теоретико-методичні основи розвитку спортивних ігор в умовах глобалізації (на матеріалі баскетболу) (2017).
• Ніколаєнко В. В. Система багаторічної підготовки футболістів до досягнення вищої спортивної майстерності (2015).
• Олешко В. Г. Моделювання, відбір та орієнтація в системі підготовки спортсменів (на матеріалі силових видів спорту) (2014).
• Бубка С. Н. Олімпійський спорт: давньогрецька спадщина та сучасний стан (2014).
• Козлова О. К. Теоретико-методичні основи підготовки спортсменів високої кваліфікації в умовах професіоналізації (на прикладі легкої атлетики) (2013).
• Костюкевич В. М. Теоретичні та методичні основи моделювання тренувального процесу спортсменів ігрових видів спорту (2012).
• Павленко Ю. О. Організаційно-методологічні основи формування науково-методичного забезпечення підготовки національних команд до Олімпійських ігор (2012).
• Шинкарук О. А. Відбір спортсменів та орієнтація їх підготовки в процесі багаторічного вдосконалення (на матеріалі олімпійських видів спорту) (2011).
• Козіна Ж. Л. Теоретико-методичні основи індивідуалізації навчально-тренувального процесу спортсменів в ігрових видах спорту (2010).
• Мічуда Ю. П. Функціонування та розвиток сфери фізичної культури і спорту в умовах ринку (2008).
• Бобровник В. І. Формування технічної майстерності легкоатлетів-стрибунів високої кваліфікації в системі спортивної підготовки (2007).
• Ящур-Новіцкі Я. (Польща) Фізична підготовленість кваліфікованих спортсменів як фактор спортивної майстерності у видах спорту з варіативними зовнішніми умовами проведення змагань (на матеріалі віндсерфінгу) (2006).
• Ахметов Р. Ф. Теоретико-методичні основи управління системою багаторічної підготовки спортсменів швидкісно-силових видів спорту (на матеріалі дослідження стрибків у висоту) (2006).
• Дяченко А. Ю. Система вдосконалення спеціальної витривалості кваліфікованих спортсменів в академічному веслуванні (2005).
• Лісенчук Г. А. Теоретико-методичні основи управління підготовкою футболістів (2004).
• Пятков В. Т. Теоретико-методичні основи техніко-тактичної підготовки спортсменів у стрілецьких олімпійських вправах (2002).
• Дрюков В. О. Система побудови чотирирічних циклів підготовки спортсменів високого класу до Олімпійських ігор (на матеріалі сучасного п’ятиборства) (2002).
• Сахновський К. П. Теоретико-методичні основи системи багаторічної спортивної підготовки (1997).
• Савченко В. Г. Основи психологічної підготовки спортсменів високої кваліфікації (на прикладі боксу) (1997).
• Попеску І. К. Становлення та розвиток фізичної культури і спорту народів Балканського півострова (ІІ ст. до н. е. – 80-ті роки ХХ ст.) (1997).
• Єрмаков С. С. Навчання техниці ударних рухів у спортивних іграх на основі їх комп’ютерних моделей і нових тренажерних пристроїв (1997).
• Булатова М. М. Теоретико-методичні аспекти реалізації функціональних резервів спортсменів вищої кваліфікації (1997).
• Хоршід Ф. Х. (Кувейт). Теоретико-методичні основи спортивного відбору в сучасному спорті (1996).
• Подгурський С.Е. Диференційований підхід до швидкiсно-силової підготовки кваліфікованих спортсменів різних вагових категорій у таїландському боксі (2023).
• Іваненко Г.О. Організаційно-методичні аспекти інтеграції олімпійської освіти в освітній процес студентської молоді (2021).
• Ван Вей Формування технічної майстерності кваліфікованих легкоатлетів у системі річної підготовки (на матеріалі стрибка у довжину) (2021).
• Кучерявий О.М. Організаційно-методичні аспекти впровадження дистанційних технологій у систему олімпійської освіти (2021).
• Улан А. М. Орієнтація підготовки фехтувальників з урахуванням функціональної асиметрії (2019).
• Кроль І. М. Культурна спадщина олімпійського руху в системі олімпійської освіти (2019).
• Нікітенко О. В. Розвиток спритності та координації спортсменів, які спеціалізуються у боротьбі та бойових мистецтвах (на матеріалі рукопашного бою) (2019).
• Дьоміна А. А. Соціоісторичні умови розвитку жіночого спорту в країнах Північної Африки та Близького Сходу (2018).
• Загітова М. Г. Організаційні засади діяльності регіональних центрів олімпійських досліджень та освіти в Україні (2018).
• Бойко І. А. Добровольча діяльність в олімпійському спорті (2018).
• Коваленко Н. П. Спортсмен в умовах професіоналізації і комерціалізації спорту вищих досягнень (2017).
• Єсентаєв Т. К. (Казахстан) Навколишнє середовище тренувальної та змагальної дiяльностi спортсменiв (2016).
• Дрюков О. В. Діяльність дитячо-юнацьких спортивних шкіл на сучасному етапі розвитку спорту (2016).
• Добринська Н. В. Удосконалення спеціальної підготовленості спортсменок вищої кваліфікації у легкоатлетичному багатоборстві (2015).
• Большакова І. В. Періодизація багаторічної підготовки плавців (2015).
• Щербашин Я. С. Олімпійська освіта в системі формування гуманістичних цінностей школярів (2014).
• Лопатенко Г. О. Підвищення ефективності передстартової підготовки кваліфікованих спортсменів у фехтуванні на основі використання позатренувальних засобів (2014).
• Козлова Н. А. Тренувальні центри в системі олімпійської підготовки спортсменів (на матеріалі фехтування) (2014).
• Рудковська Т. І. Контроль підготовленості кваліфікованих спортсменок, які спеціалізуються у синхронному плаванні (2014).
• Петрова О. О. Організаційно-управлінські умови вдосконалення системи підвищення кваліфікації тренерів із видів спорту в Україні (2012).
• Юссеф Ю. А. (Ліван). Соціальні та організаційно-правові аспекти розвитку фізичної культури і спорту в республіці Ліван (2011).
• Єрмолова В. М. Теоретико-методичні засади інтеграції олімпійської освіти в навчально-виховний процес школярів (2010).
• Довгенько Ю. І. Програмно-цільове управління матеріально-технічною базою олімпійського та паралімпійського спорту в Україні (2006).
• Ярмолюк О. В. Роль екологічного маркетингу в розвитку сучасного олімпійського спорту (2005).
• Мохамед С. М. (Сирія). Історичні передумови та організаційно-методичні основи підготовки спортсменів до Олімпійських ігор (2005).
• Томашевський В. В. Історія і тенденції розвитку програми сучасних Олімпійських ігор (2002).
• Зайде М. (Іран). Основні тенденції комерціалізації сучасного олімпійського спорту (1999).
• Сальникова С. І. Прояв творчих здібностей у кваліфікованих спортсменів (1998).
• Хуссам М. (Сирія). Роль і вплив телебачення на розвиток сучасного олімпійського спорту (1998).
• Крікос І. (Греція) Організаційні, соціально-економічні та правові аспекти діяльності національних олімпійських комітетів країн, що займають провідні позиції в спорті (1997).
• Мерідан Я. (Ізраїль). Організаційно-методичні основи системи дитячо-юнацького спорту в Ізраїлі (1997).
Контакти
Навчально-науковий олімпійський інститут НУФВСУ
03150, м. Київ, вул. Фізкультури 1, корп. 6
тел.: +38(044)-287-68-21
е-mail: olympicinstitute@uni-sport.edu.ua