Про участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Підготовка докторів філософії (PhD) в умовах реформування вищої освіти»
5-6 жовтня 2017 року у Запорізькому національному університеті відбулась Всеукраїнська науково-практична конференція «Підготовка докторів філософії (PhD) в умовах реформування вищої освіти». Її учасниками стали близько 400 українських науковців та освітян – представники Міністерства освіти і науки України та Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО), які займаються питаннями реформування галузі, проректори з наукової роботи вищих навчальних закладів, завідувачі відділами аспірантури і докторантури, начальники науково-дослідних частин, голови і вчені секретарі спеціалізованих вчених рад, аспіранти, докторанти, представники рад молодих учених, наукові, науково-педагогічні працівники. Національний університет фізичного виховання і спорту України був представлений проректором з науково-педагогічної роботи, професором Ольгою Борисовою та директором науково-дослідного інституту, професором Іриною Когут.
Головним завданням цього широкомасштабного заходу було обговорення проблем і перспектив впровадження в Україні від 2016 року нової системи підготовки докторів філософії (PhD) на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти, а також внесення пропозицій та рекомендацій, спрямованих на вдосконалення діючої нормативно-правової бази, організаційних, методичних та інституційних засад діяльності аспірантури, присвоєння наукових ступенів, підготовки та атестації кадрів вищої кваліфікації. У рамках роботи конференції розглянуто широке коло питань:
- зміст освітньо-наукових програм і навчальних планів підготовки докторів філософії;
- використання європейського досвіду реалізації структурованих докторських програм в українських умовах;
- специфіка нових галузей знань і спеціальностей;
- академічна доброчесність і запобігання плагіату в дисертаційних дослідженнях;
- публікації у виданнях, включених до міжнародних наукометричних баз;
- підвищення рівня українських фахових видань;
- реформування системи присудження наукових ступенів і діяльності спеціалізованих вчених рад;
- сутність і процедури акредитації освітньо-наукових програм підготовки докторів філософії та спеціалізованих вчених рад;
- академічна мобільність аспірантів тощо.
Під час пленарного засідання присутніх у залі привітали заступник міністра освіти і науки Юрій Рашкевич, радник міністра освіти і науки Михайло Винницький, директор департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації та ліцензування Міністерства освіти і науки України Андрій Шевцов, заступник голови Запорізької обласної державної адміністрації з гуманітарних питань Едуард Гугнін, представники керівного складу університету та інші. Серед гостей конференції були заступник директора департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації та ліцензування МОН України Світлана Криштоф, начальник відділу підготовки та атестації наукових і науково-педагогічних кадрів МОН України Олена Воронюк, активісти громадської ініціативи «Реанімаційний пакет реформ» – директор Американських рад з міжнародної освіти Ярема Бачинський та експерт із питань освіти і освітньої політики Олена Панич.
Під час пленарного засідання учасникам конференції були представлені чотири доповіді, які стали базою для подальшого обговорення нагальних питань реформування галузі підготовки наукових кадрів у системі вищої освіти.
Андрій Шевцов виступив на тему «Системна трансформація підготовки та атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації в Україні». Він презентував нову структурну схему, де учасниками підготовки виступають Міністерство освіти і науки України, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти та ВНЗ. Однак, доповідач зауважив, що на даний момент ще не вирішені остаточно окремі моменти, пов’язані із функціонуванням Національного Агентства, незабаром буде представлений його новий склад тощо. Постановою Кабміну України № 261 від 23 березня 2016 року «Про затвердження Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у вищих навчальних закладах (наукових установах)» було затверджено новий порядок підготовки кадрів. Проте залишаються неузгодженими ціла низка питань на законодавчому рівні. Тому нагальною потребою є їхнє обговорення та здобуття рекомендацій, які дозволять усім учасникам процесу вдало взаємодіяти й розвивати, а не гальмувати галузь.
Також фахівець відзначив, що старі норми підготовки будуть діяти (паралельно із новаціями) до 2019 року, й усі, хто розпочав підготовку на базі аспірантури та докторантури у попередній період, зможуть захистити свої наукові звання за звичною схемою. А вже з наступного року випускників аспірантури та докторантури, що розпочали свою підготовку у 2016 році, чекають зміни. Саме тому є нагальною потребою у короткий термін виробити й затвердити стандарти підготовки кадрів. Вирішення перерахованих у виступі питань саме й чекають від учасників конференції. Доповідач також звернув увагу присутніх на велику кількість новел, передбачених у новому законі, в т.ч. більше повноважень надається самим ВНЗ при розгляді питань щодо захисту наукових робіт.
Він звернув увагу присутніх і на той факт, що останнім часом відбувалося падіння кількісного показника підготовки висококваліфікованих кадрів саме третього освітньо-наукового рівня, що пов’язано також із зниженням обсягів держзамовлення у цій галузі в попередні роки. Проте в останні два роки відзначається позитивна динаміка – значно зросла кількість аспірантів, які здійснюють підготовку на базі українських ВНЗ.
Розглядалися також інші позитивні тенденції галузі та проблемні моменти, які потребують швидкого вирішення. Це питання академічної доброчесності, боротьби з плагіатом, створення Національного репозитарію академічних текстів (Постанова КМУ від 19 липня 2017 року № 541 «Положення про Національний репозитарій академічних текстів»), який дозволить відійти від практики фахових видань та полегшить процес інтеграції до світової наукової спільноти, тощо.
Радник Міністра освіти і науки України Михайло Винницький представив присутнім черговий проект нового «Порядку присудження наукових ступенів», який винесений на публічне обговорення у колі наукової та освітньої спільноти. Головну увагу він звернув на моменти, пов’язані з процедурою захисту. Зробив акцент і на пунктах, що її спрощують і водночас підвищують особисту відповідальність кожного з учасників процедури. Йшлося також про «перезапуск» НАЗЯВО, що має розпочати повноцінно функціонувати вже з наступного року, тощо. Ознайомитися із змістом документів можна за покликанням: http://www.dochub.com.ua/uk/normatyvno-pravova-baza .
Надалі учасники конференції продовжили обговорення нагальних питань і тем, що стосуються розвитку науки та освіти в Україні, у рамках панельних дискусій:
- «Реформування Порядку присудження наукових ступенів і діяльності спеціалізованих вчених рад»;
- «Організаційні питання підготовки докторів філософії»;
- «Освітня підготовка докторів філософії»;
- «Наукові публікації і створення національного репозитарію академічних текстів»;
- «Академічна мобільність»;
- «Питання академічної доброчесності».
